Бронзова скульптура «Вказівна людина» (Pointing Man) швейцарського скульптора та живописця Альберто Джакометті – найдорожча скульптура, яка коли-небудь була продана на відкритих торгах.
12 травня 2015 р. у Нью-Йорку на аукціоні Christie's цей лот пішов з молотка за рекордну суму – $141,285 млн. Хоча оціночна вартість за даними експертів перед торгами становила $130 млн. Ім'я покупця не розголошується.
180-сантиметрова скульптура була створена Альберто Джакометті у 1947 р. Вона є однією із шести подібних скульптур автора.
Скульптура відрізняється від інших тим, що скульптор розфарбував її вручну. Альберто Джакометті поспішав підготуватися до першої за 15 років своєї виставки у Нью-Йорку, тому працював навіть уночі. З півночі до дев'ятої ранку – лише за кілька годин він створив шедевр.
Інші скульптури серії знаходяться у приватних колекціях, лондонській галереї Tate, нью-йоркському Museum of Modern Art (MoMA) та інших музеях світу.
Раніше найдорожчою скульптурою була також робота Джакометті під назвою «Крокова людина I» (L'Homme qui marche I), яку він створив у 1961 р.
Ця скульптура була представлена на бієнале у Венеції у 1962 р. Вона продемонструвала унікальну майстерність автора та стала всесвітньо відомою. У сучасному мистецтві «Крокує людина I» - один із найвідоміших образів. Зображення скульптури та портрет автора зображені на купюрі у 100 швейцарських франків. Не дивно, що у 2010 р. на аукціоні Sotheby's її продали за 65 млн. фунтів стерлінгів ($104,3 млн.). Торги тривали 8 хвилин, а стартова ціна лота піднялася у 5 разів.
Скульптури Альберто Джакометті одні з найдорожчих творів мистецтва на сучасному ринку.
Альберто Джакометті народився 10 жовтня 1901 р. у Швейцарії у сім'ї художника Джованні Джакометті. Закінчив Школу мистецтв та ремесел у Женеві.
У 1922 р. він переїхав до Парижа і був прийнятий паризькою богемою. Його перша персональна виставка відбулася 1932 р.
Під час Другої світової війни скульптор був змушений перебратися до Женеви і залишався у Швейцарії до її закінчення. Після цього Джакометті повернувся до Парижа і продовжив свій творчий пошук. У 1940-х завдяки виставкам у Галереї П'єра Матісса в Нью-Йорку він набув популярності в Америці, у 1950-х став лідером європейського авангардного мистецтва.
Важливу роль становленні пізнього стилю Альберто зіграли деякі факти його біографії. У 1920-21 рр. він мандрував Італією. На одному з перевалів через Альпи його попутник помер від серцевого нападу. Цей випадок змусив ще молодого Альберто серйозно замислитися над незворотністю смерті.
Багато чого в його творчості та особливому сприйнятті світу також пояснює той факт, що Джакометті страждав на епілепсію. Відчуття тілесної крихкості та непропорційності, яке властиве епілептикам, він зробив своїм художнім почерком.
1939 р. скульптор сам пережив близькість смерті. У Парижі його збила машина, він отримав серйозну травму ноги, довгий час провів у шпиталі, дивом уникнув ампутації ноги, але залишився кульгавим.
Джакометті відчув і усвідомив беззахисність людини, її вразливість. У його творчості виявлялися символи самотності та ненадійності існування. Він втілив їх у своїх статуях, зображуючи дуже тонкі та сильно витягнуті постаті людей, які самотні у величезному просторі космосу та загалом виражають почуття ізольованості особистості.
Альберто Джакометті помер 11 січня 1966 р. у містечку Кур у Швейцарії. На його честь була названа одна з вулиць цього міста (нім. Giacomettistrasse).
Більшість творів Джакометті зберігається музеї «Кунстхауз» в Цюріху (Швейцарія). Фонд Альберто та Аннет Джакометті є офіційним власником цієї колекції, яка була створена на основі зборів братів скульптора Дієго та Бруно, а також колекції його вдови Анетти Арм.
Отзывы к статье
0