15 вересня 1894 року у сім'ї художника Огюста Ренуара відбулася радісна подія. Народився його другий син, якого назвали Жаном. Мадам Ренуар важко було справлятися з двома дітьми. Тому вона запросила собі на допомогу свою двоюрідну сестру з провінції Габріель Ренар (фр. Gabrielle Renard).
Юна Габріель, якій на той момент було майже 16 років, із радістю прийняла запрошення кузини, переїхала до Парижа і почала жити на Монмартрі в родині Ренуара.
Чи могла тоді Аліна Ренуар припустити, що Габріель стане нянькою не тільки для маленького Жана, але й для самого Огюста Ренуара.
Габріелла була француженкою, але чорнява і яскрава більше була схожа на циганку. Молода та енергійна вона грала та займалася з дітьми, допомагала по господарству. Улюбленцем дівчини був маленький Жан, з яким її часто можна було бачити, що прогулюється в районі Монмартру. Габріель брала Жана та його старшого брата П'єра із собою на перегляди фільмів, адже їй дуже подобався кінематограф. І саме завдяки її захопленню П'єр став актором театру і кіно, а Жан вибрав професію кінорежисера і став відомим, пов'язавши своє життя з світом кіно, що полюбився з дитинства. Вона читала йому казки, коли він позував для картин батька. Сама Габріель з'являлася на групових портретах, але завжди залишалася на другому плані, не підозрюючи, що незабаром стане головною моделлю на полотнах майстра.
На цей момент їй довелося чекати кілька років. Одного спекотного літа родина Ренуара переїхала в Грасс. За звичаєм у цьому регіоні влітку всі дівчата зайняті збиранням троянд, які потім використовують для створення парфумерії. Тому, коли художнику так і не вдалося знайти потрібну натурницю, він згадав про Габріель і запропонував їй позувати.
Ось і настав її час! Габріель виповнилося 20, вона була молода та прекрасна. З-під кисті художника почали з'являтися один за одним її портрети. З того часу вона була зображена на полотнах Ренуара частіше за інших професійних натурниць, коханих і подруг. Загалом налічується близько 200 картин та малюнків, моделлю для яких була Габріель. За словами Бальзака, хоч би кого Ренуар малював потім, вони всі ставали «двійниками Габріель». Як улюблена натурниця для картин вона одягала мереживні сукні, які були пошиті для неї на замовлення, а як улюблена няня легко міняла їх на затишну домашню сукню.
Протягом життя Ренуар не відзначався міцним здоров'ям. З 1888 через невралгії у нього паралізувало половину особи. 1897 року Ренуар поламав праву руку, впавши з велосипеда. То був не перший його перелом. Тому цього разу він уже вміло писав лівою рукою і не робив перерви у роботі. Але все ж таки після цього падіння його здоров'я стало погіршуватися. Подібна травма призвела до виникнення невиліковного артрозу. Останні 20 років свого життя митець жив в очікуванні того, що через хворобу він не зможе працювати над картинами, а його тіло перестане слухатись і стане нерухомим.
За рекомендацією лікарів митець із родиною переїхав у м'якший клімат. Він купив будинок у Кань-сюр-Мер біля узбережжя Середземного моря. Переїхала з ними і Габріель. Вже давно вона була незамінною помічницею Ренуара. Під час роботи в майстерні вона чистила кисті та палітру, прибирала фарбу з невдалих частин полотна та вкладала пензель у руку майстра таким чином, щоб вона трималася у знівечених артритом пальцях. Габріель стала тінню свого «господаря», як вона сама називала художника. Допомога Габріель дозволяла Ренуару, долаючи біль, продовжувати роботу над картинами. Можливо, саме завдяки цьому ми можемо милуватися багатьма чудовими картинами Ренуара. Її відданість почала викликати ревнощі у дружини художника. Аліна Ренуар наполягала, що сама зможе доглядати чоловіка. Тому Габріель довелося виїхати. Але вона повернулася на допомогу своєму «господарю» після смерті мадам і залишалася з художником до його смерті в 1919 році.
>
1921 року Габріель вийшла заміж за художника Конрада Слейда. У 1941 році через Другу світову війну, що почалася, подружжям довелося переїхати з Франції на батьківщину чоловіка в США.
Її вихованець Жан Ренуар також переїхав до США, де став успішним кінорежисером. У 1975 році він був нагороджений почесним Оскаром за внесок у розвиток кіномистецтва. Між ним і Габріель протягом усього життя зберігалися теплі родинні стосунки. Після смерті чоловіка вона навіть переселилася в Беверлі Хіллз, щоб бути ближче до Жана. Вони разом працювали над мемуарами про Ренуар, які останніми роками життя стали для Габріель джерелом її радості.
Жан Ренуар та Габріель (США, 1950)
Отзывы к статье
0